TAS2R3

TAS2R3
Ідентифікатори
Символи	TAS2R3, T2R3, taste 2 receptor member 3
Зовнішні ІД	OMIM: 604868 MGI: 3606604 HomoloGene: 23231 GeneCards: TAS2R3
Онтологія гена
Молекулярна функція	• G protein-coupled receptor activity; • signal transducer activity; • taste receptor activity; • bitter taste receptor activity;
Клітинна компонента	• клітинна мембрана; • мембрана; • інтегральний компонент мембрани;
Біологічний процес	• detection of chemical stimulus involved in sensory perception of bitter taste; • sensory perception of taste; • GO:0072468 сигнальна трансдукція; • відповідь на стимул; • G protein-coupled receptor signaling pathway;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Шаблон експресії
	Більше даних
Ортологи
	50831
	574417
	ENSG00000127362
	ENSMUSG00000052850
	Q9NYW6
	Q7TQA7
	NM_016943
	NM_001025385
	NP_058639
	NP_001020556
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

TAS2R3 (англ. Taste 2 receptor member 3) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 7-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 316 амінокислот, а молекулярна маса — 35 915^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MMGLTEGVFL	ILSGTQFTLG	ILVNCFIELV	NGSSWFKTKR	MSLSDFIITT
LALLRIILLC	IILTDSFLIE	FSPNTHDSGI	IMQIIDVSWT	FTNHLSIWLA
TCLGVLYCLK	IASFSHPTFL	WLKWRVSRVM	VWMLLGALLL	SCGSTASLIN
EFKLYSVFRG	IEATRNVTEH	FRKKRSEYYL	IHVLGTLWYL	PPLIVSLASY
SLLIFSLGRH	TRQMLQNGTS	SRDPTTEAHK	RAIRIILSFF	FLFLLYFLAF
LIASFGNFLP	KTKMAKMIGE	VMTMFYPAGH	SFILILGNSK	LKQTFVVMLR
CESGHLKPGS	KGPIFS

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до рецепторів, g-білокспряжених рецепторів, білків внутрішньоклітинного сигналінгу. Локалізований у мембрані.

Література

Fischer A., Gilad Y., Man O., Paeaebo S. (2005). Evolution of bitter taste receptors in humans and apes. Mol. Biol. Evol. 22: 432—436. PMID 15496549 doi:10.1093/molbev/msi027
The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 doi:10.1101/gr.2596504
Montmayeur J.-P., Matsunami H. (2002). Receptors for bitter and sweet taste. Curr. Opin. Neurobiol. 12: 366—371. PMID 12139982 doi:10.1016/S0959-4388(02)00345-8
Margolskee R.F. (2002). Molecular mechanisms of bitter and sweet taste transduction. J. Biol. Chem. 277: 1—4. PMID 11696554 doi:10.1074/jbc.R100054200

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14910 (англ.) . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2017. [Архівовано 2016-03-13 у Wayback Machine.]
↑ UniProt, Q9NYW6 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 7

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:14910 (англ.) . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 вересня 2017. [Архівовано 2016-03-13 у Wayback Machine.]

[UniProt-4] UniProt, Q9NYW6 (англ.) . Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2017.

[1]